Давно я нічого не писав. Тож тут буде багато тексту.
Найгірша новина — на Донецькому напрямку.
Ми дізналися про неї, ще півтора місяці тому, коли почали прилітати ворожі FPV на трасу Краматорськ -Словʼянськ.
Це означало сигнал- «взялись»…
Ще пару місяців тому двіж у Краматорську був, як у Києві.
Зараз прильотів все більше: КАБи, шахеди. Частіше немає світла. Частіше залітають і FPV-дрони, в тому числі на оптоволоконі, прямо в центр міста. Вони небезпечні саме в місті, тому що не втрачають звʼязку, коли знижуються – поняття радіогоризонт тут не працює.
Часто залітають крила FPV.
Загалом, думаю, використання FPV-дронів трохи знизиться. А можливо згодом — значно знизиться.
Пріоритет перейде на крила FPV: дальність польоту 60–70 км — легко. В перспективі літатимуть і за 100 км. Вага боєкомплекту більша. Кілзона і потенційна зона ураження дронами буде лише зростати.
До речі, в цьому компоненті противник першим почав використовувати крила FPV. І в цьому нас поки випереджає.
Як і писав раніше. будуть страждати міста, що поряд із фронтом. Ті дистанції, що вважалися недосяжними, — перетворилися на норму.
Від Харкова до Бєлгорода, наприклад, — 50 кілометрів. Ще два роки тому це була майже недосяжна для FPV дистанція.
Зараз — робоча дальність.
На Донеччині Костянтинівка вже майже в такому ж становищі, як і Покровськ.
Логістика дуже ускладнена через дрони з усіх боків.
У Дружківці всі готуються до евакуації, як це було з Покровськом рік тому. Комендантська година там навіть удень.
Через присадки по Часовому яру фронт став ближчим і до Краматорська. Тому в Краматорську зараз залітає більше дронів.
Траса Словʼянськ — Краматорськ — Дружківка буде все більше контролюватися ворожими дронами.
Коли ми переїхали в Харків кілька місяців тому, ми вже дивилися прогноз погоди, щоб виїжджати тоді, коли на противника дує вітер.
….
Що стосується морального духу — всі як і завжди. Тримаються всі, як можуть, але центральне питання: скільки ще триматися?
Питання строків служби не те що не вирішується — воно навіть не на порядку денному.
Якщо раніше всі сподівалися і чекали виборів президента США, то зараз… ми знову чекаємо виборів президента у США…
Власне через відсутність розуміння строків служби і можливостей переводів — у нас випадків СЗЧ більше, ніж чисельність армії Німеччини.
Ми маємо навчитись розвʼязувати проблеми в армії – постіно! бо невирішені проблеми згодом виходять болісно. Це стосується і строків служби, і справедливих зарплат, і питань управління, і мобілізації.
Не зможемо вирішувати проблеми — загинемо! Вибачайте, кажу прямо як є, щоб усі памʼятали.
Тому варіантів у нас небагато.
Сорі за все підряд.
Писав би частіше, є що сказати, але часу немає.
