Для мене очевидно, що ця війна може завершитися лише повною деокупацією Криму. Український прапор, що майорітиме над Севастополем, — єдиний спосіб остаточно вибити імперський дух і знищити той вірус, який глибоко засів у свідомості переважної більшості російських громадян. Немає жодних сумнівів, що це станеться, питання лише в термінах. І судячи з того, що ми спостерігаємо сьогодні, розв’язка може настати значно швидше, ніж здавалося ще нещодавно.
Сьогодні російська окупація Криму стикається з найсерйознішими логістичними проблемами. Треба віддати належне Україні: з огляду на масштаби ворога, вона знайшла винятково ефективний метод боротьби. Україна повністю змінила концепцію сучасної війни, довівши, що технологічно підкована сторона здатна завдавати критичної шкоди завідомо сильнішому в конвенційному плані противнику.
Перемога України в цій війні — це сценарій не 1945-го, а 1918 року, заснований на тотальному виснаженні ресурсної бази ворога. І в останні місяці цей процес іде по наростаючій: українські дрони успішно пробивають оборону агресора. Століттями величезна територія Росії вважалася непереборною перепоною для наступальних армій. Але сьогодні ці гігантські простори починають працювати проти самої Росії.
Стратегічна ініціатива повністю перейшла до української сторони. Всупереч заявам Путіна, жодних реальних успіхів у окупаційних військ немає. Навіть російські воєнкори сьогодні б’ють на сполох і пишуть не про наступ, а про реальну загрозу обвалу фронту. Ефективної протиотрути проти цієї стратегії у Кремля немає. Тому можна з упевненістю говорити, що питання деокупації Криму остаточно перестало бути справою віддаленого майбутнього.