Даремно упир метушиться. Марно він збирає найближче оточення і копається в тривожній червоній папці.
Не побачити Путіну «інформаційної безпеки», як своїх вух.
«Поїзд пішов». І він сам, і всі його люди увійдуть в історію як хворі покидьки. І ніяк інакше.
Російські диктатури завжди самі формували свій образ; вони пильно і ревно стежили за тим слідом, який залишали у вічності. Їм завжди хотілося там сяяти розумом, праведністю і міццю. І майже завжди це виходило.
З цих фальшивок і зліплена пафосна «історія держави російської» і СРСР.
Цього разу не вийде. На «скрижалях» буде не сусальна картинка, а весь бруд, вся патологія путінського режиму.
Дурень і тут не розрахував сили, думаючи, що вироками, в’язницями, вбивствами і вигнаннями він зможе зачистити інтелектуальне поле під своїх угодливих графоманів, типу Прилепіна.
О ні. Історія Путіна і його бездарної війни вже написана і продовжує створюватися, в тому числі і в цьому каналі.