Я неодноразово критикував розвиток мобільних груп з браунінгами, яких доречі наскільки я знаю вже за тисячу, чи щось таке, як безперспективну, і завжди до мене приходили якісь типи які сидять на цій темі і розповідали який я неправий, а ось десь там позавчора мобільна група аж два шахеди збила, а ти кажеш що неефективні.
Маю надію що хоч зараз не будуть лізти з цим лайном в коментарях.
Так ось. В чому моя критика. Нарешті коли рожеві окуляри злетіли під ударами шахедів (а те що так буде з часом розуміли всі хто розуміється в темі) можна подискутувати.
Неефективність груп на кулеметах має декілька недоліків. Перша мені зрозуміла як стрільцю, в тому числі який навчав інших стрільців та розуміє можливості стрілкової зброї. І це той факт що ти скоріш за все хер попадеш в той шахед, а якщо і попадеш- то далеко не факт що настільки його пошкодиш, що він впаде не долетів до цілі. Шахед може отримати багато влучань в некритичні місця та спокійно долетіти до цілі. Свідомо вражати з кулемета двигун, чи бойову частину- ну це більше задача для індійських блокбастерів.
Але щоб в нього зробити постріл ти повинен його візуально бачити, а коли ти один раз згідно трекінгу шахедів можеш стати раз по шляху по якому вони летять, він буде пролітати реально поруч і ти якимось дивом влучиш в нього, а потім пʼять раз шахеди будуть пролітати десь поруч, і все що ти за чергування побачиш- це постріли в парі километрів від тебе. Ну не полетіли шахеди на нас, збираємось по домам хлопці, що ми тут можемо зробити? І так раз за разом. А в останні часи коли вони підіймаються на пару км вверх, то взагалі скучно.
Мені було незрозуміло чому в цей напрямок досі вкидають гроші, купляють автівки, обладнання, наповнюють штат, от щоб що?
Як колишньому менеджеру проектів, який мислить критеріями, це все вважалось нейомовірно тупим процесом.
Бо критерії зрозумілі.
Є біля 500 цілей (в перспективі тисяча) яку потрібно перехопити за декілька годин, здебільшого вночі.
Для цього нам потрібна сітка екіпажів кожен з яких при заході з його напрямку повинен перехопити N дронів. Для цього потрібно X екіпажів там, таке ось обладнання, така кількість засобів. І не треба казати що на це немає грошей- міста які ці всі роки розбирають шахеди та місцевий бізнес готовий оплатити захист свого рідного міста.
Є питання. Яка треба кількість мобільних груп з браунінгами, щоб повністю закрити цю функцію?
Незрозуміло?
То на*ер ми досі в цю сторону біжимо?
Окай, чи є люди які можуть запропонувати краще рішення? Є. Але вони не є впливовими в системі оборони країни. За це відповідають інші “крепкі хозяйствєнікі”.
І ось результат.
Просто нема до кого йти.
Ну тобто персонажі які можуть сформувати штат підрозділа, поставити на баланс пікапи та списати бк, розподілити паливо та зарплати в нас є.
А людей, які б системно підійшли до питання та організували функцію захисту міст від “шахедів” – немає. Тому що вертикаль така є, ОП-ГШ. І все що можна – це запропонувати низове рішення, яке вже хтось знизу масштабував, і тоді, на нього звернуть увагу. Як було по зенітним дронам.
Як зараз йде по питанню дублюючої системи навігації, і навіть приклад бпла “Домахи” яка в ЗСУ виривається з руками як тільки вона приходить на склад і по ньому неймовірний дефіцит (хоча це новий український виробник, але правильне рішення яке з самого початку зʼявилось в ньому робить його засіб сверхпопулярним), не є причиною звертати на це увагу до останнього, коли вже ігнорувати необхідність цього рішення ніяк не виходить.
Але ж не всі можуть бути пілотами зенітних дронів. Ви бачили тих типів на браунінгах- скажете ви?
Ось тільки пілотам не потрібно кататися по полям. Зенітні дрони чудово керуються по інтернету. Поставив антену, підключив до вайфая і вперед. Пілоти можуть сидіти де завгодно, в координаційному штабі наприклад який працює над відбиттям атак.
А наземні групи потрібні щоб вивозити в поля дрони, ставити радари, забирати дрони які пілоти повернули назад.
Хочуть постріляти в якийсь дрон з браунінга- та будь ласка, якщо людинв скучно – хай бавиться. Але в Україні повинно працювати система, яка займається навчанням екіпажів, розміщення їх згідно задуму по мапі, займатись R&D зенітних дронів, закуповувати необхідні дрони та радари в потрібних кількостях.
Такої системи досі немає. Вона існує фрагментарно. І неефективно.
І існує тільки тому, що до цього Київ був у відносній безпеці. І можна було закривати очі на те як розйобують Суми, Харків, Дніпро, Запоріжжя. Бо в Києві ж норм все. Але тепер ця логіка змінилася.
Можна саботувати рішення по відключенню мобільного інтернету по маршруту руху дронів, бо це ж збитки і складно, і взагалі ми старлінків всім екіпажам не організували, виведення вай-фай мостів в необхідні зони це взагалі ж суперскладно, тому пох.
Поміняти номери мобільних вишок теж дуже складно.
Побачите, не так вже і складно, раз вже по Києву почало прилітати. Все що гальмувало роками зараз почнуть вирішувати за тижні.
Але від чого бомбить- так це від втраченого часу. В нас є все, щоб зробити найбільш успішне дронове ППО на цій планеті.
Але в тому що його немає винні саме ми.
А все тому що задача “є стільки то екіпажів, їх треба переналаштувати/доповнити такими функціями та людьми та засобами щоб збивати 500 цілей за ніч, а в перспективі-1000” виявилась занадто складною для тих, хто відповідає за безпеку цивільних місць. А тепер ми дивимося як Єлабуга розбирає міста мільонники , а ми заламуємо руки “як же так сталося”. Успішно протидіяти російській армії, але просрати Єлабузі.
