Європейська комісія планує повністю відмовитися від поставок ядерного палива з Росії до 2030 року. Про це повідомляє Financial Times.
Повідомляється, що для реорганізації ланцюжків поставок палива для атомних станцій потрібні інвестиції в розмірі 241 млрд євро. Наразі держави-члени Євросоюзу імпортують уран з Казахстану, Канади та Нігеру. Однак політична нестабільність в африканській країні, яка перебуває на сьомому місці з видобутку урану у світі, робить дорожчим кінцевий продукт, що невигідно Євросоюзу.
У 2024 році країни ЄС заплатили Росії 22 млрд євро за різні види палива, з них тільки 700 млн євро – за ядерне паливо. Але саме цієї залежності, як виявилося, позбутися найскладніше.
На сьогодні в Євросоюзі працює 101 ядерний реактор, 19 з яких мають радянський дизайн: чотири ВВЕР-1000 у Болгарії та Чехії і 15 реакторів ВВЕР-440 у Чехії, Фінляндії, Угорщині та Словаччині.
ЄС залежить від Росії на 20-25% у поставках природного, переробленого і збагаченого урану. Росія також контролює 55% світового ринку зі збагачення урану.
Найбільше спротиву планам поетапної відмови від співпраці з “Росатомом” чинять Угорщина та Словаччина. Ці країни попереджають про ризики для енергетичної стабільності та економічні наслідки. Угорська АЕС “Пакш”, де “Росатом” будує два нові енергоблоки, має забезпечити до 75% електроенергії країни.
Єврокомісія планує застосувати торговельні заходи замість санкцій – для їхнього ухвалення достатньо кваліфікованої більшості, що дасть змогу обійти можливе вето Угорщини та Словаччини.
