Керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) Олександр Кліменко заявив, що після законодавчих змін щодо підпорядкування САП і НАБУ виконавчій владі робота його відомства майже повністю зупинена. Про це він сказав в інтерв’ю Financial Times.
«Наша робота фактично зупинена. Майже всі наші інформатори припинили співпрацю з нами через страх бути викритими», — повідомив Кліменко.
За його словами, останні дії з боку влади були частиною скоординованої кампанії високопосадовців, спрямованої на підрив незалежності антикорупційних органів, отримання доступу до матеріалів справ і вплив на розслідування.
Хоча президент Володимир Зеленський згодом підтримав новий законопроєкт, який має відновити незалежність САП і НАБУ, Кліменко наголосив: шкода вже завдана. Удар по довірі з боку інформаторів і атмосфера страху в колективах унеможливлюють ефективну роботу.
Він також підтвердив, що САП і НАБУ розслідують корупційні справи щодо 31 чинного народного депутата і 40 колишніх парламентарів, серед яких представники партії влади. Серед фігурантів — два колишні віцепрем’єри, заступник керівника Офісу президента та ексголова Верховного Суду. Зокрема, йдеться про справу Олексія Чернишова, якому інкримінують зловживання владою та незаконне збагачення. Сам Чернишов заперечує обвинувачення.
Кліменко назвав ці «резонансні справи» однією з головних причин атаки на антикорупційні органи. Він також розповів, що СБУ — підпорядкована президенту структура — проводила обшуки в помешканнях детективів НАБУ без ухвали суду і навіть затримувала співробітників.
«Команда НАБУ зараз дезорієнтована і налякана, бо розуміє: їх можуть затримати без достатніх доказів. Цей страх не дає їм працювати», — зазначив керівник САП.
Кліменко закликав міжнародних партнерів посилити тиск на українську владу, щоб гарантувати незалежність антикорупційної системи: «Раніше ми тримались, зокрема, завдяки підтримці США. Зараз цей тиск ослаб, і це частково пояснює, чому напад на антикорупційні органи став можливим».
ЄС та Велика Британія вже попередили, що згортання антикорупційної реформи може поставити під загрозу фінансування України та її євроінтеграційний курс.
«Європейці мають взяти лідерство. Вони — головні донори України й можуть забезпечити виконання антикорупційних зобов’язань», — підсумував Кліменко.