Росія стогне, прогинається під тягарем внутрішніх проблем, але продовжує імітувати поведінку супердержави
Відповідь на питання, чи відновимо ми в Україні мир, звичайно, більшою мірою залежить від Росії, від її бажання і здатності йти на загострення в міжнародних відносинах.
На тлі наростання протиріч між партнерами по НАТО (не лише між Європою та США, але і між Туреччиною та іншими членами Альянсу) Росія, очевидно, робить ставку на продовження агресивних дій.
На початку цього року генерал Олександр Поліщук прогнозував, що маючи великі проблеми у сфері звичайних озброєнь, Росія ймовірно вдаватиметься до розігрування ядерної карти. Висловлювалось припущення, що восени цього року в ході військових навчань Росія може застосувати бойовий ядерний боєприпас.
Ну, і ось нагода — навчання ракетних військ стратегічного призначення.
Думаю, що після нещодавньої катастрофи під час роботи із боєприпасом у Сєвєродвінську ймовірність застосування ядерної зброї в ході Гром-2019 в одному з полігонів в арктичному колі дещо знижується.
А ось чи знижується ймовірність прикриття ядерними навчаннями операції з «возз’єднання з Білоруссю» (це друга частина прогнозу), наразі не так очевидно.
Зрив Росією припинення вогню і розведення військ на Сході України є логічним з точки зору стратегічної поведінки нашого опонента. Росія стогне, прогинається під тягарем внутрішніх проблем, але продовжує імітувати поведінку супердержави.
Спостерігаємо і робимо висновки.
