Президент США Дональд Трамп повідомив членам свого Кабінету та найближчому оточенню, що Ілон Маск упродовж найближчих тижнів відійде від активної ролі як головного координатора адміністративних реформ, публічного представника та впливового політичного союзника. Про це пише Politico з посиланням на джерела в адміністрації.
Хоча Трамп задоволений внеском Маска, зокрема його ініціативою Department of Government Efficiency (DOGE), обидва погодилися, що настав час для переходу до консультативної моделі співпраці. Маск збереже статус неформального радника і час від часу з’являтиметься в Білому домі, зазначають джерела.
Ключовим чинником такого рішення стала дедалі більша критика з боку союзників Трампа та членів Кабінету, які скаржились на непередбачуваність мільярдера, порушення комунікаційних каналів та самовільне оголошення планів щодо радикального скорочення федеральних відомств. Додатковий удар по репутації завдала поразка на виборах до Верховного суду Вісконсину кандидата, якого публічно підтримував Маск і у чию кампанію вклав понад $20 мільйонів.
Зміни збігаються з очікуваним завершенням терміну статусу “спеціального урядового працівника” для Маска, який дозволяв йому тимчасово уникати деяких етичних обмежень. Термін спливає наприкінці травня або на початку червня.
Президент вперше публічно натякнув на зміну ролі Маска ще 24 березня на засіданні Кабінету, де, попри конфлікти в уряді, відзначив його як “патріота” і “друга”, дякуючи за особисту участь у реалізації реформ.
Маск, у відповідь на запитання Fox News про плани після завершення повноважень, заявив: “Ми, ймовірно, до того моменту виконаємо основну частину роботи з скорочення дефіциту бюджету на трильйон доларів.”
Попри офіційні заяви про “досягнуту мету”, джерела в оточенні Трампа визнають полегшення у зв’язку з відходом Маска — особливо з огляду на хвилю непередбачених ініціатив, таких як імейл-розсилка з вимогою від працівників звітувати про свою ефективність чи випадкове урізання програми з протидії Еболі.
Політичну загрозу, яку несе Маск, дедалі чіткіше усвідомлюють навіть у самому Білому домі — особливо після того, як його фігура стала мобілізаційним чинником для демократів.
