Site icon InfoResist

Народився в сорочці: Єдиний курсант, що вижив в авіакатастрофі під Чугуєвом, не впевнений, що продовжить навчання

Єдиний курсант, який вижив в авіакатастрофі під Чугуєвом, В’ячеслав Золочевський вийшов з лікарняної палати на вулицю і розповів журналістам про трагічний політ. Про це йдеться в сюжеті “ТСН“.

Мати В’ячеслава Ірина сказала, що з тих пір, як дізналася про катастрофу АН-26 на Харківщині, не може нормально спати і не може “відійти”. У п’ятницю її син подзвонив попередити про те, що з 18:00 до 21:00 повинен був бути в небі, а близько 21:00, відразу після трагедії, Ірина дізналася про авіакатастрофу з соцмереж і побачила відео палаючого літака.

“Я скрізь очима шукала сина. Це був якийсь страшний сон, скільки хлопців не повернулося”, – зі сльозами розповіла мати В’ячеслава.

Вона зізналася, що тепер у її сина два дні народження і сльози на її очах скоріше можна назвати сльозами радості від того, що її син залишився живий. Жінка додала, що серце поки не відпускає і те, що сталося, дуже боляче.

Під час першої після аварії прогулянки Ірина хотіла підтримати сина, тому що йому ще складно самостійно ходити, але він не показував, що потребує допомоги. У нього перебинтована голова і на обличчі безліч швів. Лікарі діагностували у курсанта множинні гематоми і струс мозку, вперше на ноги після аварії він встав у неділю.

“У сорочці народився, кажуть. Залізний”, – упевнений хлопець.

Для нього третій курс університету був довгоочікуваним, оскільки під час практики курсанти повинні були відпрацьовувати польоти і за плечима у нього було всього 5 годин у небі. В’ячеслав сидів практично поруч із кабіною пілота під час фатального польоту, на другому робочому місці праворуч.

За словами курсанта, все було нормально до того, як літак різко накренився і хлопця підкинуло в повітря. Він відключився і, можливо, від вірної смерті його врятувало те, що він виявився придавлений фюзеляжем, а коли опритомнів, зміг виповзти. В’ячеслав зазначив, що поки не готовий ділитися тим, що пережив у ті хвилини.

Хлопець з дитинства мріяв стати пілотом і в родині завжди була сувора дисципліна. Його мати навіть зберегла відео з дитячого садка, де В’ячеслава називають льотчиком. Тепер курсант вирішує, чи буде він продовжувати навчання у ВНЗ і каже, що йому потрібен час.

“Я ще не знаю. Може бути, може і ні. Все має зажити, по-перше”, – додав він.

Медики впевнені, що курсант не затримається в госпіталі, але попереду місяці реабілітації.

Exit mobile version