Бойовий медик взводу 30-ї окремої механізованої бригади Сергій Тищенко на псевдо “Вітер”, який провів 471 день безперервно на одній бойовій позиції у Донецькій області, розповів про виживання в окопі. Про свій досвід окопної війни військовий розповів в інтерв’ю ТСН.
“Вітер” пригадав, що чотири місяці військовим доводилося повзати навколішки. За його словами, через це у нього та побратимів були стерті коліна.
“Через що просили і рідних, і командуючих, щоб нам наколінники присилали, щоб легше було. Ми потім ще виставили дошки, знайшли дошки, які завезли тоді, коли була така можливість, і відповідно твердо було. Зручно ходити, що не мокро було, не клеїлась до підошви глина. Але колінами твердо було трішки”, – розповів він.
Сергій каже, що дуже важко було морально, бо в маленькому окопі неможливо ні присісти, ні встати у повний зріст.
“Це фізично само собою важко, однозначно. Через що почали робити собі комфортніші умови. Вийти толком не могли. Коли один із наших біг змінювати електроенергію, зміна павербанків була — поки він біг, в цей час працює РЕБка, і ми в цей час бігли по дошки. В основному я бігав, бо я найдовше там пробув, знаю, де вони лежать… То бігав по ці дошки, забирали, облаштовували, намагалися покращити собі умови”, – розповів військовий.
За його словами, ковдри та будівельні матеріали військовим скидали з дронів.
“Скидали все. Ми, слава Богу, до цього ще запаслися будівельними матеріалами, відрами, поки ще можна було ходити. Тобто ще транспорт міг заїхати. Завозили нам і відра, і пилку по дереву. Всім необхідним ми на той час ще запаслися”, – додав він.
Він пояснює, що вільно ходити за межі позиції не було можливості близько семи місяців.
“Це десь з лютого місяця цього року. Ходити не стало можливості у зв’язку з тим, що дуже багато дронів ворожих літає, FPV, скидів. І знову ж таки, логістику познищували, мости, які тільки можна, що вже не може заїхати транспорт”, — каже Сергій.
