Невже індійці злякалися санкцій Трампа і їхні НПЗ дійсно припинили приймати нафту РФ? – подумали ми під час щоденного моніторингу, побачивши, що вже 3-6 днів кілька “наших” танкерів з Балтики та Чорного моря чомусь не заходять до затоки Gulf of Kutch, на березі якої розташовані одразу кілька великих нафтових портів/терміналів/НПЗ – Сікка, Вадінар, Мундра (1,2,3 на карті).
Саме так, на жаль, пишуть про це багато ЗМІ – як українських, так і закордонних. А що насправді? – це дуже легко зрозуміти навіть не експерту.
Подивилися на карту з популярного морського ресурсу?
Там просто є аншлаг. Порти/термінали не встигають приймати і обробляти танкери. Всі оті червоні цяточки в затоці – це танкери, що чекають…
Зараз маємо рекордні обсяги морського експорту сирої нафти РФ (на відміну від того, що сказав днями найвеличнишій).
Чому так?
1. Тому що внаслідок “далекобійних санкцій України” щодо російських НПЗ держава-ворог була вимушена максимально спрямувати сиру нафту на експорт, інакше довелось би тампонувати свердловини. Бо нема куди подіти цю криваву нафту.
2. Хоча в Індії та Китаї не вірять, що найвеличнішій буде контролювати свої демонстративні санкції щодо Роснєфті та Лукойла, все ж хочуть зробити запаси за нормальними цінами (та ще виторгувати знижку) до 21.11.2025, коли санкції офіційно почнуть діяти.
Отже, уважно дивимось на результати нашого монторингу і не ведемось на підлабузницьку пропаганду з боку ЗМІ до найвеличнішого і власні вішфул сінкінг.
Тільки жорсткий реалізм дозволить нам побудувати наступні адекватні кроки в боротьбі.
