Скажу субʼєктивну думку, але трохи підза**ало оце “буде перемирʼя через 2-3 тижні!. “Ой, зірвалось.” “Ми на шляху домовленості про припинення бойових дій!” “Ой, Путін не хоче припинення, як неочікувано!”.
І ось знову теж саме.
На Донбасі зараз угруповання яке планувалось для зимових штурмових дій, обкатувалось на полігонах, розвивались безпілотні підрозділи. Пішли колони з накопиченою за літній період бронетехнікою (бо літом можна десь і пішки, а взимку все ж транспорт треба). Пітун збирав ці 700 000 типів в складі якого декілька сотен тисяч штурмовиків виплачуючи їм по 30-40 тис доларів явно не для того щоб потім відпустити їх по домам. Поки не зітреться в фарш штурмовий компонент, поки не стане небоєздатним (а це 100-200 тис типів) ніякого перемирʼя не буде, буде купа макарон на вуха Трампу, які навішає йому знов його улюблений краш.
Але ці обіцянки, ці емоціональні гойдалки що мають більш політичний контекст, ніж наближені до реальності дії, спотворюють розуміння реальності у населення.
Навіщо донатити, якщо завтра буде перемир’я? Навіщо міняти своє життя, повʼязуючи наступні місяці з армією, якщо скоро все закінчиться?
А потім всі дивуються що суспільство вже менше згуртоване, мобілізація йде тяжко, а волонтерські збори просідають. І це в найважчий для ЗСУ період, коли ми заходимо в зиму під час активних штурмових дій противника, коли треба всім зібратися та відбити цю навалу, і від ефективності цього якраз і залежать перспективи перемир’я.
Четвертий рік війни, армія вже болт поклала давно на ці всі обіцянки, бо перед ними є абсолютно інша реальність. А цивільних кормлять надією про скоре закінчення війни.
Якось це все за**ало.
Війна закінчиться скоро, ага. Але екофлоу та генераторами закупіться краще. А я пішов далі збирати гроші на модернізацію фпв.