Коли Володимир Путін відправив щонайменше 19 дронів у Польщу, президент Росії посилав повідомлення: він не планує найближчим часом завершувати свою війну із Заходом. Про це пише Politico.
Російське вторгнення в повітряний простір НАТО сталося після тижнів авіаційних нальотів в Україні, які вбили десятки цивільних, пошкодили будівлі, де розташовувалися делегації ЄС і Великої Британії, і вперше влучили в урядову будівлю в Києві.
Далеко не збираючись укладати мирну угоду з Україною під тиском президента США Дональда Трампа, Путін прив’язав своє політичне виживання до тліючого конфлікту зі Сполученими Штатами та їхніми союзниками.
«Путін — президент війни. Він не зацікавлений у її завершенні», — сказав Микола Петров, старший аналітик лондонського центру New Eurasian Strategies Center.
Сформувавши себе як лідера в часи війни, повернення до ролі мирного президента було б практично приниженням. «Незалежно від обставин, він не може відмовитися від цієї ролі», — додав Петров.
Оскільки повномасштабний наступ Путіна на Україну наближається до четвертого року, російський президент, мабуть, має найбільший привід для оптимізму з перших днів війни, коли Кремль сподівався захопити країну за лічені дні.
Сили України, обмежені нестачею зброї та людських ресурсів, заважають їм, і Росія просувається глибше в країну.
Але прогрес Москви був повільним — і дорогим. Озброєні сили Кремля зазнали, за оцінками, мільйона втрат, і конфлікт позначився на російській економіці, яка загрожує впасти в рецесію.
І все ж політичне завершення війни несе ризики.
Тісний контроль Кремля над ЗМІ та інтернетом, ймовірно, дозволив би йому подати мирну угоду більшості росіян як перемогу. Але саме не про це буде думати російський президент.
Зруйнована ліберальна опозиція в Росії, а невелика, але голосна група націоналістів тепер становить найбільшу загрозу для його влади, сказав Петров. І він пообіцяв їм грандіозну перемогу, не лише над Україною, а й над тим, що Кремль називає «колективним Заходом».
«Існує бажання серед яструбів військово-політичного істеблішменту знищити НАТО. Показати, що НАТО — ніщо», — сказав Олександр Баунов, колишній російський дипломат, нині старший науковий співробітник Carnegie Russia Eurasia Center, у коментарі російській службі DW.
Після того, як Путін зустрівся з Трампом на Алясці в тому, що президент США називав самітом, присвяченим укладенню припинення вогню, Москва посилила свою кампанію гібридної війни проти Європи, за словами військових аналітиків.
Москва також почала переміщувати важливі галузі, зокрема суднобудування, на схід країни, подалі від її кордону з НАТО, звернув увагу Петров. У п’ятницю Росія почала проводити масштабні військові навчання з Білоруссю, зокрема прямо вздовж польського кордону. Очікується, що навчання завершаться у вівторок.
«Що б Путін не досяг у Україні, конфронтація із Заходом не закінчиться там; вона продовжиться в різних формах. Включно з військовою», — сказав Петров.
Такими діями, як вторгнення дронів в Польщу, Путін посилає попередження Трампу та європейським лідерам, які обговорюють надання Києву гарантій безпеки після потенційної мирної угоди, сказав Кирило Рогов, засновник аналітичного центру Re:Russia.
«Путін показав, що сьогодні він може атакувати країни НАТО, і у них немає системи оборони на місці», — зазначив він.
Подвійність сигналів Трампа щодо його відданості НАТО та його небажання дотримуватися власних термінів щодо запровадження санкцій проти Москви дають Путіну впевненість, що йому вдасться уникнути відповідальності.
Для російського президента «це зараз або ніколи», додав Баунов.
Такими порушеннями, як інцидент у Польщі, намагаються підточити зобов’язання Західного військового альянсу щодо колективної оборони — шляхом малих наступів, які випробовують готовність НАТО відповісти.
Сподівання, сказав Баунов, показати альянс як “беззубого тигра”. Поки що реакція Вашингтона підживила ці побоювання.
Білорусь, яка, за словами польських посадовців, слугувала плацдармом для запуску деяких дронів, сказала, що інцидент міг статися через «електронні завади».
«Це типовий тролінг і зондування у стилі Путіна. Він любить, щоб усе було неоднозначним, щоб це можна було трактувати або як умисне, або як випадкове», — сказав Рогов.
