Чому переговори мають вести саме професійні дипломати?
Тому, що для військових, навіть колишніх, як скажімо, генерал Келлог (при всій повазі) «10 останніх метрів – найскладніші». Якщо вирішити лише два питання (в даному випадку – вихід українських! військ з неокупованих українських!! територій і розділити контроль над украінською!!! ЗАЕС), то все інше піде, як по маслу.
Для тих, хто робить deal з точки зору бізнесу, взагалі – не питання: там цифри додав, там прибрав – і порахував прийнятний варіант прибутків.
Для дипломатів: «якщо все не домовлено – не домовлено нічого» і це, з точки зору професійної дипломатіі – не «10 останніх метрів», а свідчення неправильно обраного шляху й першого драфту (в нашому випадку – суто російські лекала) і неможливість вирішити комплексно питання при хибному підходові, який закладено з самого початку.
Тобто, міжнародні угоди мають базуватися на певних погоджених універсальних правилах і нормах і бути, як мінімум, можливими для реалізації й такими, які встановлюють нові рамки чи зобовʼязання на досить довгий період. При цьому мають бути виписані механізми контролю іх виконання, правила та умови виходу з угод в разі їх порушення та головне – угоди мають укладатися з доброю волею сторін і готовністю іх виконувати.
Якщо при напрацюванні договору про мир, питання зупинки вогню й гарантій безпеки виносяться в самий кінець (тобто не є пріоритетними), тоді це все – не про довготривалий мир, а лише про імітацію дипломатичних переговорів.
Поверніть професійних дипломатів за стіл перемовин! Зі всіх сторін!
