Прогноз-2026. Росія
1. Російське суспільство вже розділилося на три великих кластери. Перший – пасивна більшість (приблизно 62-63%), для яких зупинка війни по лінії фронту та не вступ України до НАТО достатня умова для миру. Проактивна меншість 22-24% вимагає війни до знищення Украіни і бажано Балтійських країн. Ще приблизно 15% населення закрилися і відмовляються в принципі якось відповідати на запитання соціологів.
2. 22% ура-патріотів є, з однієї сторони, опорою режиму Путіна. З іншої – вони є головною проблемою, адже з великою долею імовірності, закінчення війни вони сприймуть в своїй більшості негативно і автоматично, з опори режиму перетворяться в опозицію. Що з цим робити політичний блок Кремля не розуміє. І це є один з головних викликів для режиму в 2026 році.
3. Протягом 2022-25 років «першопричини війни» без яких не можна завершувати бойові дії, пройшли певну еволюцію. Наприкінці 2025 року, «першопричини», схоже,наступні;
– Повернутися в світову повістку дня, через зняття санкцій і часткове повернення на певні ринки;
– Не допустити політичної залежності від КНР в найближчі 10 років через диверсифікацію економічних і геополітичних спроможностей Росії в контексті протистояння між США та Китаєм
– Спробувати підняти ставки, погрожуючи Європі (росіяни виходять з думки, що це обʼєднуюча ідея для КНР та США, а ЄС в цій моделі не має субʼєктності);
– Забрати, як мінімум Донбас, і змінити владу в Україні.
4. В цілому, Путін буде готовий закінчити війну в 2026 році,за двох умов: або він почне боятися появи тиску зі сторони Китаю чи спільного тиску США-Китай. Поки це маловірогідно, хоча до кінця 2026 року виключати такий розвиток подій не можна. Або ж, Путін вважатиме, що головні його вимоги (території, зняття санкцій і повернення в геополітику) в тій чи іншій форм задоволені.
5. Економіка в 2026 році продовжить падіння і поправити цю ситуацію можна лише зупинкою війни і частковим перерозподілом ресурсів які йшли на війну в інші галузі. Проте, головні проблеми економіки – люди і технології будуть тільки поглиблюватися. Ні про які зміни тут, навіть в разі закінчення війни мова не йде. З точки зору економіки, Росії потрібно знайти баланс між Заходом та Китаєм. Але Захід буде дуже обережним після масованої націоналізації останніх років, а Китай не збирається ділитися технологіями. В арсеналі у Путіна є лише залякування Європи, що явно не сприятиме поверненню в довоєнний статус-кво. Тому, з точки зору економіки 2026 буде продовженням падінням економіки в цілому та рівня життя людей зокрема.
6. Головний політичний стрес для системи в 2026 році – вибори в Думу. Вже зараз анонсується доволі серйозне оновлення депутатського корпусу. Але вибори в Думу розглядаються перш за все як інкорпорація фронтовиків (умовних фронтовиків) в систему влади. Логіка політичного блоку Кремля наступна: майбутні конфлікти з військовими мають вирішувати на управлінському, поліцейському та тюремному рівні колишні фронтовики. Саме з цієї точки зору вибори в Думу будуть показовими. Справа в тому, що попередні проміжкові вибори, які відбулися в 2025 році не показали анонсованих оновлень, а на вищих рівнях свошники виявилися екс-чиновниками, яких просто на пару місяців відрядили кудись поближче до фронту.
7. Ні на яке кардинальне оновлення свого найближчого оточення Путін не піде і буде з усіх сил підтримувати нинішню модель арбітражу, де він в ручному режимі створює і розрулює конфлікти. При цьому в ФСБ, як першому серед рівних силових органів, буде зберігатися двовладдя між керівником Бортніковим та першим замом Корольовим. В цілому, на найвищому система буде і далі працювати виключно на самозбереження, тоді як на нижчому рівні буде розкручуватися маховик репресій. Зміни еліт будуть відбуватися на нижньому і частково середньому рівні. Але зміна людей не передбачатиме зміни системи.