З кумедного і не дуже.
Або як СІ забирає у Путіна ОДКБ і ЄАЕС
Одним з рішень ШОС стало створення “Універсального центру з протидії викликам і загрозам безпеці держав – членів Шанхайської організації співробітництва”. Фактично це трансформація регіональної антитерористичної структури ШОС. Яка на зорі існування організації була створена в Узбекистані. Але яку РФ намагалася “перевести” на свою територію – до Москви.
Отже, УЦ стає правонаступником РАТС. І залишається в Ташкенті. Але йому в підпорядкування передаються центр інформаційної безпеки і бішкекський центр з протидії регіональній злочинності.
Тобто маємо потужну структуру, яка (навіть географічно) ближча до КНР, ніж до Москви. І яка фактично отримує повноваження, схожі з повноваженнями секретаріату оборонного альянсу. Помножені на повноваження слідчого органу. Зокрема, УЦ отримує право (і обов’язок):
– проводити підготовку та проведення оперативно-розшукових та інших заходів щодо протидії викликам і загрозам безпеці на прохання Сторін;
– готувати і проводити спільні прикордонні, інформаційні та інші операції, спільні антитерористичні заходи та заходи, спрямовані на протидію викликам і загрозам безпеці; із залученням за потреби всіх договірних сторін (країн ШОС)
– цікаві два пункти, які викладу цитатою “напівофіційного” перекладу”:
– підготовка та проведення спільних навчань компетентних органів Сторін з протидії викликам і загрозам безпеці, в тому числі в інформаційному просторі;
– підготовка кадрів для підрозділів компетентних органів Сторін у сфері протидії викликам і загрозам безпеці на прохання Сторін.
– Сюди ж варто додати аналітичну роботу, підготовку кадрів і (ось це дуже цікаво) підготовку міжнародних договорів та сприяння зближенню законодавства в галузі безпеки країн-учасниць.
Так, ви не помилилися – це структура, яка за закладеним функціоналом близька до статусу секретаріату оборонного альянсу.
І ось тут починається найцікавіше. Всі учасники ОДКБ є членами ШОС. Виняток – Вірменія, яка розпочала процедуру виходу. Але Вірменія прагне до вступу в ШОС і її разом з Азербайджаном, ймовірно, приймуть в 2026 або 2027 році.
Таким чином, ми маємо ситуацію, коли КНР, не декларуючи цього надто голосно, починає проводити підміну ОДКБ на ШОС. І якщо перша структура – російськоцентрична, друга – синоцентрична.
Сюди ж варто додати «Тяньцзінську декларацію», де цілий розділ (всього там 4 розділи) відведений ЄАЕС і китайським проєктам. Наведу цитату з її початку
“Республіка Білорусь, Ісламська Республіка Іран, Республіка Казахстан, Киргизька Республіка, Ісламська Республіка Пакистан,Російська Федерація, Республіка Таджикистан і Республіка Узбекистан, підтвердивши підтримку ініціативи Китаю «Один пояс, один шлях» (ОПОП), зазначають поточну роботу зі спільного здійснення цього проекту, в тому числі зусилля з узгодження розвитку Євразійського економічного союзу та ОПОП».
Думаю, логічним буде припущення, що не КНР почне зміну політики «Один пояс, один шлях», а ЄАЕС буде адаптуватися під контури китайської політики.
Нагадаю, що ЄАЕС – це російськоцентрична економічна міжнародна структура.
Таким чином, в результаті саміту ШОС Китай почав входити в міжнародні утворення, що залишилися під контролем РФ – ОДКБ і ЄАЕС. І далі буде поступово їх розмивати, переводячи всю практичну активність і прийняття рішень на майданчики ШОС. Причому забавно, що Секретаріат ОДКБ навіть сьогодні в Москві. А УЦ з безпеки в Ташкенті. І саме туди найближчі роки буде перетягуватися процес прийняття рішень держав, які поки що числяться членами ОДКБ.
Путіну таке явно не до душі. Але зробити він нічого поки не може.
А КНР, не маючи формального оборонного альянсу, де-факто такий починає створювати.
