Все визначається економікою. Поки російська економіка дозволяє виробляти зброю, наймати найманців і контрактників, вони воюватимуть – така природа режиму путіна. Бо ця економіка дозволяє заробляти на бюджеті його друзям з еліт.
Коли ми говоримо раціонально, що війна позбавляє росію майбутнього, і відкидає їх від розвитку на десятиріччя, робить сировинним придатком Китаю – ми не мислимо, як вони.
путін та його еліти не бачать майбутнього росії без України та впливу на Європу. Його для них все одно немає.
Їх модель існування – не європейська. Це нерозвинені азіати, бо економіки і суспільства розвиненої Азії дуже сучасні. Але росіяни – сировинні придатки не тільки по факту, але й в головах, які хочуть навʼязувати силою свою розруху.
В голові путіна він ділить Європу разом з США і Китаєм. В головах Китаю росія – залежний від них інструмент військової сили, дестабілізатор калібру КНДР на десятиліття.
В голові США – росія є територією ресурсів і шалених грошей.
Всюди росія розглядається не як геополітичний гравець, а як ресурс.
Чи могло бути інакше? Так, якби совок переміг в холодній війні, що було неможливо у звʼязку з примітивністю технологій та мислення їхньої партійної еліти, а також з відсутністю приватного капіталу.
І могло б після розвалу срср, якби за ним послідував подальший розвал росії. Я завжди казав, що в Європі може бути московська область росії, бо такий формат гарантовано б призвів до зміни еліт і тотальної залежності від іншого формату економіки та державного устрою, ніж зараз.
На жаль, російська гебня сприйняла розвал совка як власну поразку і вирішила відтворити його в іншій формі – корупційного впливу на Європу, який був протягом всіх років путінської росії. А також сили на пострадянському просторі. Ресурси, правда, вже не радянські – нема ні Азербайджану, ні Казахстану, ні України, а без них росія – це купа мʼяса зі зброєю. І саме тому рф і перетворилася в сировинний придаток Китаю.
