Повномасштабне вторгнення Росії в Україну, яке спочатку принесло російським оборонним підприємствам різке зростання замовлень, згодом перетворилося для частини з них на кризу з ризиком банкрутства, кримінальних справ і жорсткого державного тиску. Про це пише Reuters.
Одним із таких прикладів є історія 75-річного науковця Володимира Арсеньєва, керівника московського Центрального науково-дослідного інституту «Волна», який виробляє компоненти для систем зв’язку танкових екіпажів. Після початку війни у 2022 році підприємство отримало великий обсяг оборонних замовлень, але зіткнулося з необхідністю різко нарощувати виробництво у стислі строки за цінами, встановленими Міноборони РФ.
За словами Арсеньєва, невиконання контрактів не допускалося, а влада фактично погрожувала виробникам ув’язненням, апелюючи до сталінських методів управління. Уже навесні 2023 року завод почав відставати від графіків, усередині компанії виникли конфлікти, а звернення керівника до чиновників по допомогу залишилися без відповіді.
На тлі фінансових проблем, заморожених рахунків через податкові борги та невиплати зарплат у липні 2024 року Арсеньєв здійснив акт самоспалення на Червоній площі біля Кремля. Він вижив, але зазнав тяжких опіків і кілька тижнів провів у лікарні. У коментарях Reuters він заявив, що не погоджується з твердженнями про зрив контрактів і вважає, що ситуація свідчить про системні проблеми в галузі.
Reuters зазначає, що проблеми «Волни» відображають ширший тиск на російську оборонну промисловість. З початку війни щонайменше 34 людини були притягнуті до кримінальної відповідальності за зриви державних оборонних замовлень, серед них керівники підприємств і топменеджери. Законодавство було посилене у 2022 році, і тепер кримінальне переслідування можливе навіть без доведення особистої вигоди.
Аналітики зазначають, що хоча Росія зуміла значно наростити виробництво боєприпасів, ракет, танків і дронів, сектор потерпає від неефективності, корупції, зростання витрат і невиконання планів. За оцінкою експертів Chatham House, жорстка централізація управління і контроль з боку Міноборони та держкорпорації «Ростех» шкодять інноваціям і модернізації, що ускладнить здатність Росії довгостроково конкурувати з противниками.
У «Ростеху» відкинули твердження про деградацію оборонної галузі, назвавши їх «пропагандистськими міфами», і заявили, що російська оборонна промисловість демонструє високі темпи зростання.
Водночас Reuters наводить приклади дефіциту окремих видів військової техніки, зокрема систем зв’язку для танкових екіпажів. Через проблеми з постачанням компонентів інші заводи були змушені самостійно розробляти аналоги. Судові матеріали також свідчать, що рішення Міноборони РФ про зниження закупівельних цін призвело до збоїв у ланцюгах постачання для війни проти України.
Попри судові перемоги у частині спорів, підприємство Арсеньєва скоротило виробництво і штат, а сам він більшу частину часу проводить у судах. Єдиною офіційною реакцією держави на його протест, за даними Reuters, став штраф за «несанкціоновану акцію» біля Кремля.
