Дивлюся на фото Саркозі, який їде сідати у тюрму і думаю про невідворотність покарання.
Якось на тлі наших трагедій загубилися новина про те, що президент Франції буде сидіти в тюрмі. Фізично! Не з електронним браслетом ходитиме по розкішних французьких ресторанах, не сидітиме умовно вдома поруч з дружиною. Ні.
Сидітиме в камері за ґратами. 11 квадратних метрів. По боках у сусідніх камерах сидітимуть його охоронці. Можна скільки завгодно сперечатися про умови. Що буде телевізор, спортзал і бібліотека.
Що може і не довго він там залишиться. Але людина, яка очолювала одну з провідних країн світу, мала статус і вплив у найвищих кабінетах планети – СИДІТИМЕ В ТЮРМІ.
Наочний приклад рівності всіх перед законом.
Це те, до чого має прагнути демократія – невідворотності покарання.
А це можливо за умови синергії стійких державних інститутів та активного громадянського суспільства.
Так, боротися з корупцією важко і довго. Так, хтось тікає і уникає покарання. Так, судові процеси затягують на роки.
Але у кожного нечистого на руку можновладця має бути ось це відчуття, холодок десь в районі потилиці, ось це фото Саркозі має спливати в уяві – якщо навіть французького президента посадили, то …
Звичайно Франція століттями вибудовувала свою демократію. І навіть у них не все ідеально. Ми радше на початку довгого шляху.
Головне – не зупинитися.
Нам просто потрібен час.
