Європейські країни не володіють військовим потенціалом, який дозволив би реально впливати на можливі мирні домовленості між президентами США Дональдом Трампом і Росії Володимиром Путіним. Про це повідомляє The Times.
Віцепрезидент США Джей Ді Венс заявив, що Вашингтон «припиняє фінансування» України, а європейські держави повинні «відігравати більшу роль» у війні з Росією, якщо хочуть зберегти підтримку Києва. «Американці втомилися витрачати свої податки за кордоном, — сказав Венс в ефірі Fox News. — Якщо ви так дбаєте про цей конфлікт, ви маєте бути готовими фінансувати цю війну самостійно, більш прямо та суттєво».
Його коментарі пролунали на тлі занепокоєння у Європі після того, як Трамп припустив, що може укласти угоду з Путіним, яка може передбачати територіальні поступки України. Попри дипломатичну непохитність, Європа не має достатньої сили, щоб домогтися для Києва вигідних умов або забезпечити виконання перемир’я.
Створення так званої «коаліції охочих» — багатонаціональної сили на чолі з Великою Британією та Францією, яка мала б підтримати Україну та потенційно контролювати дотримання перемир’я, — виглядає малоймовірним у масштабах, яких спершу прагнув британський прем’єр Кір Стармер. Початкові плани передбачали розміщення 64 тисяч військових, але Кремль заявив, що не прийме присутності західних сил в Україні, попередивши, що це може призвести до нової світової війни. Навіть за згоди Путіна, міністри оборони ЄС визнають, що «немає шансів» зібрати навіть 10 тисяч, а 25 тисяч спільно було б «великою проблемою».
Міністр оборони Литви Довіле Сакалєне наголосила колегам: «Росія має 800 тисяч військових. Якщо ми не можемо зібрати навіть 64 тисячі, це виглядає слабко — і це є слабкістю». Це значно менше за 200 тисяч, які президент України Володимир Зеленський називав необхідними у січні для забезпечення миру та запобігання новому наступу РФ. Експерти оцінюють реальну потребу у близько 600 тисячах військових.
Наразі лише Велика Британія та Франція офіційно підтвердили готовність направити війська. Фінляндія побоюється, що це «послабить» її власний захист кордону, а Польща, Іспанія та Італія чітко заявили, що не направлятимуть солдатів. Естонія розглядає можливість надіслати лише підрозділ розміром із роту. Пропозиції блокує дефіцит особового складу, політична неготовність та логістичні труднощі, включно з правилами застосування сили у разі атаки РФ.
У фінансовому вимірі Європа у червні вперше обігнала США за обсягами допомоги Україні — €72 млрд проти $65 млрд, за даними трекера підтримки України Кільського інституту. Однак найбільш сучасне та летальне озброєння постачають саме США, а значна частина європейської допомоги витрачається на закупівлю американської зброї, що підкреслює залежність ЄС від Вашингтона. Зеленський у січні зазначав, що близько 40% української зброї надходить із США, 33% виробляється всередині країни, і менш ніж 30% постачає Європа.
Росія ж спирається переважно на власні ресурси, посилені партнерством із Китаєм та Іраном. Північна Корея з 2023 року поставила від 9 до 12 мільйонів артилерійських снарядів і ракет. При цьому Пхеньян витрачає на оборону майже 16% державного бюджету — найбільшу частку у світі, недосяжну для жодної європейської держави.
Минулого року країни ЄС витратили на оборону €326 млрд, або 1,9% ВВП, що на 30% більше, ніж у 2021-му. США витратили майже $1 трлн, або 3,4% ВВП. Для скорочення цього розриву ЄС запустив план готовності на €800 млрд з метою модернізації та інтеграції оборонних спроможностей, але прогрес гальмують політичні розбіжності, роздробленість оборонної промисловості та відсутність єдиної стратегії.
З 2022 року ЄС запровадив 14 пакетів економічних санкцій проти РФ, заморозив понад €200 млрд активів Центробанку Росії та скоротив імпорт енергоносіїв. Але Росія адаптувалась, посиливши торгівлю з Китаєм, Індією та іншими країнами, тоді як обіцяні Трампом «руйнівні» вторинні тарифи для покупців російської нафти так і не були реалізовані.
Європа могла б запропонувати в рамках домовленостей часткове розмороження російських активів, але це можливо лише за умови, що Путін визнає переговори кращими за продовження війни — що наразі малоймовірно.
Після екстреного саміту у суботу, організованого міністром закордонних справ Великої Британії Девідом Леммі за участі Венса та європейських і українських посадовців, очільниця зовнішньополітичного відомства ЄС Кая Каллас заявила, що скликає позачергову зустріч міністрів закордонних справ ЄС. «США мають силу змусити Росію вести серйозні переговори, — сказала вона. — Будь-яка угода повинна включати Україну та ЄС».
The Times зазначає, що дипломатичні зусилля Європи залишаються значущими, але без військового підкріплення вони ризикують залишитися символічними. Здатність відстояти територіальну цілісність України залежить від готовності США продовжувати постачання зброї, військ та політичної підтримки.