Фанфари і реальність
Звичайно, будь-які удари по терористичних авторитарних режимах, чи то ісламістський Іран, чи то путінська Росія, виправдані. Однак я дуже сумніваюся, що ці удари у виконанні Трампа і його адміністрації будуть ефективними.
По-перше, згаяно час. Бити треба було давно, синхронно з Ізраїлем. У перші дні, коли було знищено керівництво КСІР та іранської армії, завдано болючих ударів “по центрах ухвалення рішень”, у разі посилення атак, у країні міг настати хаос. З огляду на ненависть більшості іранських городян до влади, це дало б їм шанс знести злочинний режим. Однак Трамп, як зазвичай, шарахався з боку в бік, ніяк не міг зважитися, що йому вигідніше – бити чи почекати. Боюся, зараз час згаяно. До того ж Washington Post пише, що іранська влада, судячи з усього, встигла вивезти збагачений уран з ядерного об’єкта Фордо за два дні до американського удару. Тоді супутники зафіксували там “незвичайну активність вантажівок і транспортних засобів”.
І головне – у Трампа немає політичної волі дотиснути, дотиснути, знищити режим мулл. Він знову “здав назад”, цього разу з вимоги капітуляції Ірану. Американська влада вже натякає, що не прагне знищити там нинішній режим. Адміністрація Дональда Трампа зв’язалася з владою Ірану і дала зрозуміти, що удари по ядерних об’єктах були разовою операцією і не спрямовані на зміну режиму в Тегерані, пише газета The Wall Street Journal.
Тобто знову – шарахання і метання. З одного боку – показові удари по ядерному сектору Ірану і парадні фанфари за поки що неясного результату. З іншого – очевидне прагнення американської адміністрації на цьому зупинитися, спроби переконати Іран у тому, що проти нього не ведеться війна.
Ця тактика безперспективна. Безумовно, якщо іранський режим збережеться, він відновить свої можливості зі створення атомної бомби. А потім усе почнеться спочатку.
Трамп у принципі не здатний до якихось цілеспрямованих, систематичних, ефективних дій – тільки до хаосу і метань на тлі самозамилування і переможних фанфар з будь-якого приводу. З “великим ударом” по Ірану відбувається теж саме. Схоже нескінченна війна на Близькому Сході триватиме. Це вигідно і іранським муллам, і Трампу, і Нетаньягу.
