Прогнозам, що Трамп і Путін поділять між собою світ на сфери впливу і що потрібно очікувати нової Ялтинської конференції, як у 1945-му, я не вірю. По-перше, у 45-му був Сталін, за яким стояла міць його армії. А що стоїть за путінською Росією? Горлопани на телебаченні, які кричать: “Ми в Таллінн зайдемо!”? Спробуйте. Тільки це не ви в Таллінн зайдете, а естонці – в Санкт-Петербург, за три дні. Якщо фіни не встигнуть його знести артилерією за цей час.
Я згадую генерала Лебедя 1996 року, коли його звинувачували: “Ти зрадник, Батьківщину зрадив…”. Він із трибуни Держдуми сказав: “Дуже добре, згоден! Ось у мене список усіх військовозобов’язаних дітей депутатів. Мобілізуємо – і в Чечню, особисто поведу їх туди”. І розмова закінчилася.
Адже горлопани, які кричать про Таллінн, про Берлін, про “можемо повторити”, самі нічого робити не збираються. У них установка інша: нехай помирає хтось інший. Тому я кажу: треба, щоб щось прилітало і до них, у Москву. Щоб стало зрозуміло: війна на дві сторони йде.
По-друге, на сьогодні жодних умов для Ялтинської конференції немає. Тоді все було просто: Черчилль, Сталін, Рузвельт, потім Трумен. А зараз є ще й Європа величезна, і її потенціал не менший за американський. Якщо Німеччина вирішить стати ядерною державою – це питання місяців. І якщо справа дійде до принципу, вже через пів року ядерні ракети стоятимуть на кордоні з Польщею, націлені на Москву. А Трампа пошлють за відомою адресою. Так, Америка велика, але, по-перше, він не цар і не бог в Америці. Половина США вважає його як мінімум узурпатором. Тому сказати, що він разом із Путіним може весь світ нагнути… Як на мене, це перебільшення, ніякого повторення Ялти не буде.