Успіх правоохоронної системи не в тому, скільки кримінальних справ відкрито, повідомлено про підозру чи направлено до суду
Бо відкрити провадження — це не результат. Це лише початок процесу.
Якщо шкоду державі відшкодовано, а система зробила висновки й стала сильнішою — це результат. І він часто цінніший, ніж роки судових процесів без реального ефекту.
Є два аспекти, які якісно треба змінити.
1. Нам треба домовитись, що результат — це коли:
– Чітко досліджено, як саме працювала система, що створила можливість для правопорушення;
– Створити рішення як систему виправити;
– Імплементувати конкретні рішення через законодавство
Успішне розслідування — це не «відправили в суд», «повідомили про підозру», а коли час і ресурси держави використані з користю для суспільства.
Якщо органам вдається законно вирішити справу ще на досудовому етапі — це треба вітати, а не сприймати як «неуспіх».
Прокуратура має шукати подвійне дно не в тому, що кейс вирішився в законному форматі зі сплатою в бюджет погодженої суми завданих збитків, а в тому, що досудове розслідування і сам судовий процес мають ризики закінчитись відсутністю результату для держави через строки, неактуальність тощо.
У США, наприклад, значну частину економічних злочинів вирішують через угоди (Deferred Prosecution Agreements) або штрафи, без суду — це економить ресурси й дозволяє повернути кошти до бюджету.
У ЄС, за даними Eurojust Annual Report 2023, кількість справ про економічні злочини зростає, але не завжди зрозуміло, чи це дає ефект для держави — тобто чи повертаються активи й чи усуваються системні проблеми.
Якщо ми хочемо, щоб тисячі економічних справ в Україні — податкових, тендерних чи фінансових приносили реальну користь державі, треба оцінювати не кількість проваджень, а результат і ККД: що зроблено, скільки ресурсу витрачено, і що це дало державі.
Справжній результат — це коли держава отримує реальну користь: повернуті кошти, усунені системні причини правопорушення, а бізнес отримує чіткі правила, як діяти законно.
У таких випадках закриття справи без скерування до суду, після відшкодування шкоди, — це не поразка, а ознака зрілої і сучасної правоохоронної системи. Це означає, що держава не витрачає роки на «процес», а швидко досягає результату.
2. Важливо також звернути увагу на, що витрачає час і ресурси сам бізнес, коли починається таке розслідування.
Показником ефективності має бути швидкість вирішення, щоб і держава направила ресурси на моніторинг і пошук рішень про, які писав вище, і бізнес витратив час і ресурси на те, щоб покращити своє становище, більше заробляти гроші і платити податків, а не роками жив у стані невизначеності через нескінченні провадження.
Для органів, які розслідують «економіку», Бюро економічної безпеки України чи Нацпол, НАБУ, – такий підхід має стати пріоритетом. Їхнє завдання — не накопичувати справи, а ефективно повертати кошти до бюджету, запобігати повторенню порушень і сприяти тому, щоб бізнес мав умови для чесної роботи.
