Site icon InfoResist

В Україні зупинилось усе обладнання для діагностики багатьох видів раку

Наприкінці літа 2025 року в Україні практично зникла рання діагностика багатьох видів раку, переважно у сфері онкогематології – під загрозою опинились тисячі хворих, які тепер або змушені чекати, або їхати за кордон. Про це йдеться у статті ВВС Україна.

До великого вторгнення Росії в Україні діяли три центри діагностики ПЕТ-КТ – Центр ядерної медицини при міському київському онкоцентрі, у київській клініці “Феофанія” та у приватному центрі лікування раку “Лісод”.

“Лісод” доставляв матеріали для дослідження з-за кордону літаками, і ця можливість з 2022 року зникла. Через різні обставини “Лісод” ще з 2024 року припинив дослідження й доступ до ПЕТ-КТ став ще складнішим.

Продовжували працювати центри у Феофанії та в міському онкоцентрі.

І ось влітку 2025 року ці центри теж зупинили роботу – в обох пояснили ВВС Україна, що вони зупинили обладнання на ремонт та регламентні роботи.

Що каже влада

У неофіційних розмовах з ВВС Україна представники влади вказали, що складнощі з ремонтом та обслуговуванням обладнання викликані і тим, що іноземні спеціалісти, які мали б це робити, бояться їхати працювати у країну, де йде війна і щодня падають ракети.

Дистанційний ремонт не такий ефективний, тому у центрі ядерної медицини запустити обладнання після зупинки швидко не вдалось.

Співрозмовники ВВС Україна кажуть, що робиться усе можливе, щоб запустити обладнання найближчим часом.

Саме в ЦЯМ (центр ядерної медицини) з початку літа 2025 року почали робити обстеження за програмою державних гарантій, тож певні категорії українців змогли отримати цю послугу безкоштовно. Хоча потрапити під вимоги держави непросто.

Станом на зараз вартість одного обстеження у ЦЯМ складає близько 20 тисяч гривень, співмірна ціна і у “Феофанії”.

Огляд ринку Польщі показує, що там для українців пройти обстеження по пришвидшеній процедурі без отримання статусу захисту коштує від 50 тисяч гривень.

Реагуючи на ситуацію, профільний заступник міністра охорони здоров’я Євгеній Гончар визнав, що проблема з доступом до ПЕТ-КТ в Україні відома і давня.

“Саме тому вже в цьому році ми закуповуємо два циклотрони для будівництва центрів ПЕТ-КТ в Києві і Львові, але вони запрацюють не раніше ніж через кілька років, бо їх недостатньо просто купити, а треба ще багато іншого”, – пояснив Гончар.

Він визнав, що наразі в Україні всього два центри виробляють радіофармпрепарати для ПЕТ-КТ (Київський онкоцентр і “Феофанія”).

“І, на жаль, вони зараз на ремонті/регламентних роботах. Їх збудували десь 10-15 років тому. Як проміжне рішення для “Феофанії” вже виділили кошти, щоб продовжити ресурс циклотрона”, – розповів він. І запевнив, що з 15 серпня “Феофанія” має знову запрацювати.

Гончар нагадав, що сфера ядерної медицини не розвивалась в Україні багато років і це була системна проблема, звідси і обмеження в доступі до ПЕТ-КТ.

За його даними, окрім нових центрів у Києві та Львові, з часом може запрацювати ще один приватний у Луцьку.

Оцінка лікаря

У розмові з ВВС Україна лікарка інституту патології крові та трансфузійної медицини Мар’яна Сімонова вказує, що це важливий метод діагностики та моніторингу лімфом на усіх етапах лікування.

“На етапі діагностики ПЕТ використовує радіофармпрепарат (найчастіше — радіоактивно мічену глюкозу), який накопичується в клітинах з підвищеним метаболізмом — таких як пухлинні. Часто деяких з цих дрібних або прихованих уражень не видно на звичайному КТ або МРТ”, – розповідає Сімонова.

Вона наголошує, що на цьому етапі не менш важливим є правильне стадіювання захворювання. Адже встановлення правильної стадії дозволяє призначити найбільш відповідну схему та потрібну кількість курсів лікування.

“ПЕТ-КТ дозволяє побачити ураження не лише в лімфатичних вузлах, але й в інших, так званих екстранодальних зонах. Також завдяки ПЕТ-КТ пацієнтам вдається уникнути процедури стернальної пункції (забір кісткового мозку. – Ред.), адже залученість кісткового мозку також можна оцінити при застосуванні цього методу діагностики”, – додає Сімонова.

На етапі лікування, після кількох курсів хіміотерапії, проміжний ПЕТ-КТ проводять для того, щоб оцінити, як пухлина відповідає на лікування.

“Це дає змогу вчасно скоригувати лікування (наприклад, інтенсифікувати або послабити терапію) і уникнути зайвої токсичності. Після завершення запланованого лікування важливо підтвердити глибину ремісії, тобто переконатися, що немає залишкової активної пухлинної тканини”, – вказує Сімонова.

Це важливо для прогнозу й планування подальшої тактики – спостереження чи лікування.

“Часто велика пухлинна маса залишає після себе рубцеві зміни, але за допомогою звичайної комп’ютерної томографії не вдасться сказати – це залишки пухлини чи рубцева тканина. Таку інформацію можна отримати лише з використанням ПЕТ-КТ”, – пояснює лікарка.

На етапі спостереження, особливо при підозрі на рецидив захворювання, ПЕТ-КТ дозволяє знайти його раніше ніж інші методи, навіть до появи симптомів або змін у крові, вказує Сімонова.

Вона нагадує, що ПЕТ-КТ – це не тільки “золотий стандарт” у сучасній онкогематології.

“Є значна потреба застосування цього методу і при інших онкологічних захворюваннях з високою метаболічною активністю. До таких належать: недрібноклітинний рак легень, гліобластома, меланома, рак шлунка та кишківника. Особливу цінність даний метод має при пошуку вторинних вогнищ і метастазів захворювання”, – додала Сімонова.

Окрім того, ПЕТ-КТ використовують в кардіології, неврології, ревматології та при інфекційних хворобах.

Exit mobile version