На болотах набирає обертів безпрецедентна паливна криза. Іноді цю кризу росіяни називають «безпілотною», оскільки її основна причина – наші дрони. Ми вже звикли до ранкових новин про те, що палає якийсь нафтовий об’єкт. Кілька днів тому це був Афіпський нафтопереробний завод (НПЗ) у Краснодарському краї, сьогодні пожежа охопила Ярославський НПЗ (п’ятий за потужністю в країні). Системна робота Сил Оборони заганяє ворога в бензиновий кут, з якого вона не може знайти виходу.
За даними Служби зовнішньої розвідки України, упродовж останніх двох місяців кількість автозаправних станцій на болотах скоротилася на 360 об’єктів. Крім того, сотні об’єктів «встали на паузу» та очікують, коли поновляться поставки. Поки вони очікують, криза охоплює все нові й нові регіони безкрайньої країни. Середня температура «по палаті»: російському паливному ринку не вистачає приблизно 20% від місячного обсягу споживання бензину.
Пару слів про те, що відбувається «на місцях». Наприкінці серпня дефіцит бензину спостерігався переважно у віддалених регіонах – на Далекому Сході, а також в окупованому Криму. З того часу ситуація в цих регіонах не тільки не змінилася, а й погіршилася. «Біда» перекинулася й на інші російські області, а також Татарстан і Калмикію. Періодичні, але болючі перебої з постачаннями палива фіксуються в Амурській, Магаданській і Сахалінській областях, Хабаровському краї, Якутії, Єврейській автономній області та на Чукотці. Вишенка на торті: навіть у москві на зправках Лукойла заборонили продавати бензин у каністрах.
Якщо вірити деяким російським економістам (а це той рідкісний випадок, коли їм можна вірити), по всій країні простоюють 38% потужностей з первинної переробки нафти, їх ремонт може розтягнутися на місяці. В цій ситуації ціни на бензин на болотах, звісно ж, постійно збільшуються. Оптова вартість на пальне з початку року зросла більш ніж на 40%. Зокрема, ціна бензину А-92 і А-95 на біржі підскочила на 50%.
Також скорочується нафтовий експорт. Аналітик з нацбезпеки США та зовнішньої політики Марк Тот вважає, що станом на кінець вересня росія втрачала 50-65 мільйонів доларів щодня. Нагадаю, що нафтогазові доходи – основне джерело бюджету рф.
Економіка – це складна система, елементи якої тісно пов’язані. Криза в одній сфері може спричинити ланцюговий ефект, що, власне, й відбувається. Зростання цін на бензин неминуче підвищує витрати в сільському господарстві та в транспортній галузі. Простими словами, харчі треба якось розвозити по «найбільшій за територією країні світу». Чи є у кремля рецепт подолання бензинової кризи?
Якщо коротко: нема. Усі способи російська влада вже перепробувала та «юзає» по другому-третьому разу. Зокрема, були запроваджені тимчасові обмеження на експорт бензину: для всіх компаній – до 30 вересня 2025 року. Для компаній, які не виробляють нафтопродукти, а займаються їх перепродажем або дистрибуцією цей термін збільшено – до 31 жовтня 2025 року. Ефект – мізерний. Щоб спонукати заводи переробляти більше нафти, регіональні чиновники зняли певні екологічні обмеження – знов не допомогло.
Остання надія: імпорт бензину. Рада Євразійської економічної комісії (ЄЕК) обнулила ввізне мито на бензин та дизпаливо, щоб дати можливість росії дешево купувати пальне у членів Євразійського економічного союзу, в який, крім самої росії, входять Білорусь, Киргизстан, Казахстан та Вірменія.
Але проблема в тому, що ці країни, зазвичай, не продають росії продукти нафтопереробки, а купують їх. Вони просто не мають відповідних запасів. Виключення становить хіба що Білорусь. Сьогодні росія намагається по максимуму закупити білоруське пальне. Проте результат передбачуваний: самопроголошений диктатор Лукашенко спроможний перекрити 2% потреб росії, в той час як поточна потреба, як вже зазначалося, складає мінімум 20%.
Увесь цей комплекс проблем не може не позначитись на функціонуванні військової машини рф, яка скрипить, іржавіє та уповільнюється. Проте будемо дивитись правді в очі: це дуже велика та дуже потужна машина. Вона не зупиниться за день-два, це питання навіть не короткострокової, а середньо- та довгострокової перспективи. Одна з задач Сил Оборони не збавляти темпи атак на російську нафтопереробку, вдосконалювати далекобійні засоби, масштабувати успіх.
Рано чи пізно маховики смерті зупиняться – назавжди. Наші бійці і наші дрони щодня наближають цю мить. Слава Україні!
