Військовослужбовець 79-ї окремої десантно-штурмової бригади Андрій Переверзєв, який повернувся з полону з випаленим на тілі написом «Слава Росії», розповів про катування в російському полоні. Про це захисник розповів в інтерв’ю UNITED24.
Андрій потрапив у полон в лютому 2024 року після того, як зазнав важкого поранення. Тоді він разом із побратимами тримали оборону на позиції, яка була “справжнім пеклом”.
“Там не залишилося нічого. Навіть не було пеньків дерев. У нас був один бліндаж і закритий приблизно двометровий вхід. Це все”, – розповів він.
Попри важкі умови, військовим протягом певного часу вдавалося відбивати постійні атаки окупантів. Якось ворожа граната вибухнула поряд з Андрієм у бліндажі, через що той втратив свідомість.
Чоловік опритомнів, коли росіяни витягали його на поверхню землі з укриття. Захисник зізнається, що думав, ніби втратив обидві ноги, адже тоді не відчував своїх кінцівок.
“Вони були шоковані. Вони запитали: “Як ти вижив? Ми перевіряли, в тебе не було пульсу, дихання і серцебиття”, – згадує воїн.
Хоча Андрій не втратив ноги, він не міг ходити, тому росіяни на ношах перенесли його на свої позиції. Поки пораненого захисника переміщували в підвал, він постійно втрачав свідомість, ймовірно, через кровотечу.
За словами військового, росіяни не стали допомагати йому з пораненнями, але “привітали” побоями, “щоб переконатися, що я не забуду, де перебуваю”. Наступні кілька годин Андрія допитували та катували. Зокрема били електричним струмом по відкритих ранах.
Після цього його відправили до шпиталю, де провели операцію. Полонений дізнався про те, що на його тілі випалили напис “Слава Росії” лише після того, як через два дні медсестра прийшла змінити йому пов’язки. “Не переймайся, після повернення додому зможеш перекрити це татуюванням чи чимось таким”, – сказала йому медсестра.
Уперше напис на своєму тулубі, який зробив російський хірург, він побачив через тиждень. Коли охоронці вчергове змінювали пов’язки, українець наважився поглянути, що трапилося з його животом.
“Я сказав: “Ви виродки, я всіх вас перестріляю”. Вони нічого не зробили, лише побили мене”, – розповів чоловік.
Згодом Андрія перевезли до колонії, поки його не вдалося повернути на Батьківщину. Захисник каже, що витримати полон йому допомогла обіцянка повернутися, яку він дав своїй доньці.
“Я хочу продовжити службу, але все залежить від того, як пройдуть операції і що лікарі скажуть після цього. Чи дозволять мені носити вагу, одягати броню і подібне. Якщо все буде добре, я повернуся”, – каже захисник.