Росія розглядає можливість використання розбіжностей між адміністрацією Дональда Трампа та іншими країнами для ослаблення позиції США у переговорах щодо України та продовження зусиль із демонтажу української державності. Про це йдеться в документі, підготовленому для Кремля впливовим аналітичним центром, пов’язаним із Федеральною службою безпеки Росії (ФСБ), повідомляє The Washington Post.
Документ, складений у лютому, відкидає попередні плани Трампа щодо мирної угоди в Україні протягом 100 днів, називаючи їх “неможливими для реалізації”. У ньому зазначається, що “мирне врегулювання української кризи не може відбутися раніше 2026 року”.
Російські вимоги та стратегія у переговорах
Згідно з документом, Росія висуває максималістські вимоги для будь-якого врегулювання конфлікту, серед яких:
- Визнання російського суверенітету над окупованими територіями України. Без цього Кремль вважає, що війна може поновитися в середньостроковій перспективі, наприклад, після зміни адміністрації у США.
- Створення “буферної зони” у північно-східних районах України, що прилягають до Брянської та Бєлгородської областей РФ.
- Формування демілітаризованої зони на півдні України, яка охоплюватиме території поблизу Одеси, зокрема ті, що межують із Кримом.
- “Повний демонтаж” чинного українського уряду, оскільки, на думку авторів документа, його “неможливо змінити зсередини країни”.
- Відмова від розміщення миротворчого контингенту в Україні, оскільки будь-яка міжнародна місія буде “під серйозним західним впливом”.
- Припинення США постачання зброї Україні. Водночас Росія визнає, що припинення експорту російської зброї до країн, які США вважають “недружніми”, є “важко здійсненним”.
Документ також містить пропозицію щодо обміну поступками між США та Росією. Зокрема, Росія могла б погодитися не розміщувати ракети середньої дальності “Орешник” у Білорусі в обмін на відмову США від розміщення нових ракетних систем у Європі.
Російська стратегія щодо ослаблення позиції США
Документ містить стратегію щодо посилення переговорних позицій Росії шляхом:
- Розпалювання напруженості між США та ЄС, а також США та Китаєм.
- Пропозиції Вашингтону доступу до російських корисних копалин, зокрема рідкоземельних металів, що видобуваються на окупованих територіях Донбасу.
- Нормалізації дипломатичних відносин із США, включаючи повернення дипломатичного персоналу та призначення Олександра Дарчієва послом Росії у Вашингтоні.
Реакція Кремля та аналітиків
Речник Кремля Дмитро Пєсков заявив, що “не знає про такі рекомендації”, назвавши їх “суперечливими”. Він також додав, що російське керівництво “працює над більш виваженими варіантами”.
Колишній старший директор Ради національної безпеки США з питань Росії Томас Грем зазначив, що Москва “не зацікавлена в швидкому врегулюванні конфлікту”. Він підкреслив, що Кремль продовжує використовувати війну для зміни безпекової архітектури Європи, зокрема ролі НАТО.
Борис Бондарєв, колишній російський дипломат, заявив, що Путін намагається представити себе “другом Трампа”, який нібито “розуміє його та хоче допомогти”, щоб у майбутньому отримати поступки від Вашингтона.
За словами Дмитра Альперовича, голови Silverado Policy Accelerator, Путін може зіткнутися з ризиком втрати потенційного зближення з США, якщо відкрито відмовиться від запропонованого Трампом перемир’я. “Для нього ставки набагато більші, ніж просто Україна. Головна мета – це нормалізація відносин із США, скасування санкцій і розкол у НАТО”, – зазначив він.