З цирком, який стався, ще розбиратися та розбиратися, надто багато неясного.
Але першим висновком особисто в мене став рівень презирства до РФ, що неймовірно зріс, в цілому, не тільки – до всіх сторін конфлікту, але і в цілому – як соціосистемі.
Вся ця історія як прожектором висвітлила темний підвал російської державності.
Всі думали, там могутнє Царство Темряви, а там затхле, гниле, смердюче містилеще г…, палиць і зграї щурів.
Нуль пасіонарності, нескінченна деморалізація – всього суспільства, апологія невтручання, банальність зла та повна сірість фігур, жестів та цілей.
Гіршого царства, мабуть, не було в людській історії.
Тепер я скажу, у що я не вірю:
1.У страшний «договірняк».
2.У спровоковану перевірку лояльності до режиму Путіна.
3.У розраховану на багато ходів війну веж Кремля.
4.У «…нову загрозу з Білорусі» та інші спроби виправдати своє незнання та фрустрацію, в які кинулися багато, навіть дуже розумні люди.
А вірю в загальну істерику на Росії всіх учасників забігу та їхнє вміння рідко об… в будь-якому їхньому починанні, яке вони так старанно демонструють уже 17-й місяць.
