Не вважаю себе супер експертом в міжнародній політиці. Однак ситуація, в яку нас намагаються поставити, вочевидь патова.
По суті нам пропонують тимчасовий мир ціною наших інтересів.
“Відмовтесь від своєї землі, віддайте Росії мільйони людей на окупованих територіях – і тоді, можливо, у вас буде якась довга передишка. Хоча це не точно. ”
Мир вам гарантовано нашим словом, яке по суті, як показав Будапештський меморандум – нічого не гарантує.
Де зараз Клінтон, який тоді виступав гарантом, як президент США?
Так отож.
Гарантуємо, що нічого не гарантуємо. Але червону доріжку американські солдати, зігнувши спини перед маніакальним диктатором, таки постелили.
Руку диктатора пожав лідер вільного світу.
І цей лідер дуже хоче виглядати миротворцем. Щоб закінчити війну, яка при ньому би навіть не почалась! (Те, що вона при його першому терміні вже йшла – скромно пропускаємо.)
Тому віддавайте свої інтереси. Інакше можете опинитись без американської допомоги, взагалі.
Я не в захваті від багатьох рішень нашого військово-політичного керівництва.
Але зараз той момент, коли я дуже щиро бажаю щоб в них вийшло.
Не заздрю зараз нашому президенту.
В цьому історичному моменті я би точно не хотіла опинилися на його місці.
По суті ми в заручниках, між двох імперій. Про інтереси ЄС та Китаю в цій грі теж варто пам’ятати.
Сподіваюсь, ми не дамо себе обіграти. Сподіваюсь ми все ж втримаємо і цей удар.
P.S. прогнози справа невдячна, однак обережно припускаю, що лінію заморозки спробують проводити по лінії фронту де-факто.
водночас далеко не факт, що путіну цього буде достатньо. він вимагатиме і ті території, які включені в конституцію росії.
для нас це звісно неприпустимо. таким чином путін продовжить тягнути час війни і перекладатиме відповідальність за “нєсговорчівость” на Україну.
війна на виснаження, хто посиплеться першим. при належній консолідації суспільства в нас є шанс встояти. і побачити, як сипеться росія.
