Читала в свіжому Politico, що Зеленський розказав депутатам на фракції, що буде йти балотуватися на перших поствоєнних виборах.
А ще окреслив контури ворогів — активістів громадянського суспільства та журналістів за те, що вони «не могли посприяти створенню непохитного образу України серед західних партнерів».
Перше. А що робить у нас супер дорогий марафон з потьомкінськими декораціями журналістів? І чому саме він не створює цей незламний образ.
Друге, треба побільше видавати історій про алкоголізм у бункері і спання дорослих мужиків в одному ліжку. Ото дуже незламно.
Третє — треба побільше на-гора історій з ведмедиками для губастих коханок за півмільйона, які запишуть бидлоконтент про хейтерів. І неважливо — був це зелений ноунейм Дубнов цим дарувателем чи ні. Легенда про понти, коли маленький пеніс — пішла в маси широко.
Уже не буду згадувати всує Міндіча, Чернишова та Шурму. Останній у нас зараз переконує німецьких правоохоронців, що у нього «політичне переслідування». Дай Боже, кожному таке переслідування, щоб твоє єбало прямо у цю мить красувалось на сайті Нафтогазу у розділі «члени наглядової ради».
Топить Зеленського виключно його бронзовіння та оборзіле оточення, яке краде на війні так, аби ми її з тріском програли попри опір народу.
І окремо не можу риторично запитати, а хто у нас замкнув образ героїчної України виключно на собі і Єрмаку? Хто цей мужчина 47 літ?
