Німецькі військові ще до оккупації Криму навчали росіян воювати ефективніше. А оборонний концерн Rheinmetall планував контракт із Москвою на мільярд євро. Про це пишуть німецькі журналісти Катя Глогер і Георг Масколо у книзі “Провал. Дослідження німецької політики щодо Росії”, уривки з якої опублікував Spiegel.
Як пишуть журналісти, поштовхом до військової співпраці між Берліном і Москвою стала невдала кампанія Росії проти Грузії в 2008 році.
Хоча Москва за кілька днів захопила близько 20% території сусідньої країни, армія показала себе погано: неорганізованість, застаріле озброєння, елементарні помилки.
Для Путіна це стало сигналом: армію треба підтягнути до західних стандартів. І в ролі партнера для цієї “перебудови армії” Кремль обрав Німеччину.
Москва звернулася до Берліна з пропозицією співпрацювати. І уряд Ангели Меркель відповів “так”. Ця військова дружба тривала аж до березня 2014 року — поки Путін не захопив Крим.
Зразком для наслідування став військовий навчальний центр під Магдебургом – один з найбільш технологічних у Європі.
Там солдати тренувалися з лазерними гарматами, у бронемашинах із сенсорами, а кожен постріл фіксувався комп’ютерами. Усі технології – Rheinmetall.
Путін захотів такий самий полігон – тільки в Росії. І запропонував німцям побудувати мережу аналогічних комплексів. Уряд офіційно підтримав ідею. Міністр оборони Томас де Мезьєр говорив відкрито: “У нас є інтерес у тому, щоб Росія мала сучасну, добре керовану армію”.
Пізніше генерал Йозеф Нібекер, колишній радник Герхарда Шрьодера, скаже: “Це була “дружба за наказом”.
А Мезьєр зізнається, що сумнівався, але не витримав тиску – з боку армії, промисловості й власної партії.
Компанія Rheinmetall заявила, що фактично не відігравала провідної ролі в проєкті – ініціатором була саме німецька влада.
План був масштабний: вісім навчальних центрів по всій Росії, перший — у Нижньогородській області, у Муліно, пише Spiegel.
Бюджет — близько 1 мільярда євро, до 30 тисяч солдатів щороку. Німецька техніка, німецьке програмне забезпечення, німецький підхід до бою. У 2011 році російська делегація відвідала полігон у Німеччині.
Контакти між арміями країн ставали дедалі тіснішими. Обговорювали навіть обмін офіцерами: російський мав служити в штабі сухопутних військ Німеччини, а німецький — у Генштабі РФ. Старт призначили на 1 жовтня 2014 року.
Готували й спільні навчання під Петербургом — буквально за кількасот кілометрів від кордонів Балтії. Коли про це дізналися в НАТО, вибухнув скандал.
А вже у лютому 2014 року Росія захопила Крим. Контракти розірвали.
Як зазначає Spiegel, попри санкції, навчальний центр у Муліно відкрили. У 2021-му там відбулися масштабні маневри “Захід-2021” — 200 тисяч військових із Росії та Білорусі. За кілька місяців почалася велика війна.
Американський генерал Марк Міллі назвав ті маневри “першим громом перед бурею”.
Сьогодні генерали, які тоді брали участь у програмі, говорять: “Ми думали, що довіра й технології зроблять Росію іншою. Слава Богу, що не встигли. Уявіть, якби російська армія справді навчилася у нас воювати”.
Spiegel пише, що ці викриття ставлять під сумнів публічні заяви Меркель про те, що саме Східна Європа “не захотіла діалогу з Путіним”. Також нові дані про роль Німеччини в підготовці російської армії до сучасних конфліктів викликають серйозні питання впливу політики Берліна на безпеку Східної Європи напередодні повномасштабного вторгнення РФ в Україну.
