У травні в Литві відбулися військово-медичні навчання “Залізний вовк”, що стали відповіддю на нову реальність — загрозу війни на східному фланзі НАТО. Про це повідомляє Politico.
Під час симуляції вибуху в школі у місті Йонава парамедики, рятувальники, військові та поліція діяли в умовах масових жертв. Для медикині Мартіни Вероніки Норейкате це було перше подібне випробування. “Коли бачиш паніку і крики — все забувається. Це виводить із рівноваги”, — згадує вона.
Навчання стали частиною ширшої підготовки до можливої атаки Росії. Країни Балтії та Польща оновлюють протоколи екстреного реагування, будують укриття, створюють запаси крові, кисню, ліків, готують операційні в підвалах і розгортають мобільні госпіталі.
Як зауважив представник Міністерства охорони здоров’я Естонії Рагнар Вайкнеметс: “Це не питання «чи буде» напад, а питання — «коли»”.
Польща зробила медичну безпеку під час конфлікту пріоритетом свого головування в Раді ЄС. Литовський уряд планує понад 17 спільних навчань з армією у 2025 році. У лікарнях Риги вже проводять тренування персоналу, як діяти у разі сигналу тривоги. Естонія інвестує в супутникові телефони, електрогенератори, бронежилети для медиків та незалежну інтернет-мережу.
Великим викликом залишається кадровий голод. За даними опитувань, лише менше 40% медиків у Литві готові залишитися працювати в разі війни. В Естонії схожі прогнози: влада визнає, що не всі залишаться. У Латвії лікарів уже зобов’язали підписати документи про обов’язок з’явитися на роботу у випадку воєнного стану.
За словами литовської медсестри Вайви Янкене, яка понад 20 разів волонтерила в Україні, найкраща підготовка до таких умов — це досвід у зоні бойових дій. “Після ударів дронами наслідки неможливо уявити. Такі травми ми навіть не бачили раніше”, — розповідає вона.
У статті також наголошується, що війна більше не обмежується лінією фронту: удари можуть сягати сотень кілометрів. Тому країни ЄС мають бути готовими приймати біженців, постраждалих цивільних і військових. У Брюсселі закликають до створення загальноєвропейських фондів для допомоги при масових жертвах.
“Ми маємо готуватися до найгіршого. Але сподіваємося, що цього не станеться”, — зазначила латвійська посадовиця Агнесе Валюлієне.
