Адміністрація США таємно надала військовим повноваження для прямих операцій на морі та за кордоном проти наркокартелів, які визнано іноземними терористичними організаціями; у Пентагоні вже готують варіанти дій, водночас рішення супроводжується суттєвими юридичними ризиками. Про це пише The New York Times із посиланням на співрозмовників, обізнаних із директивою.
За даними видання, документ створює правову основу для можливих операцій із затримання або нейтралізації учасників картелів за межами США. Водночас юристи звертають увагу, що застосування летальної сили поза рамками санкціонованого Конгресом збройного конфлікту може порушувати заборону на «вбивство» і давню президентську заборону на політичні вбивства. Невідомо, які висновки щодо директиви надали юристи Білого дому, Пентагону, Держдепартаменту та Офісу юридичного радника Мін’юсту.
Цього року президент уже залучав Нацгвардію та військових на південно-західному кордоні, посилював спостереження й перехоплення наркотиків. Після повернення до влади він розпорядився почати маркування наркокартелів як іноземних терористичних організацій; у лютому такий статус отримали Tren de Aragua, Mara Salvatrucha (MS-13) та інші угруповання. Два тижні тому венесуельський Cartel de los Soles внесли до переліку глобальних терористичних груп; паралельно США подвоїли винагороду до 50 млн доларів за інформацію, що приведе до арешту Ніколаса Мадуро, обвинуваченого у наркоторгівлі.
У Білому домі заявили, що пріоритетом є захист батьківщини. Пентагон коментувати нову директиву відмовився. Колишні та чинні посадовці нагадують, що попередня участь ЗС США в антинаркотичних операціях зазвичай обмежувалася підтримкою правоохоронців (розвіддані, перехоплення в морі під керівництвом офіцера Берегової охорони, навчання іноземних підрозділів), адже закон «Posse Comitatus» забороняє військовим виконувати поліцейські функції всередині країни.
Юридично застосування сили проти картелів не підпадає під чинну резолюцію Конгресу про використання сили проти «Аль-Каїди» після 11 вересня. Тож адміністрація може посилатися на конституційні повноваження президента для самооборони США, зокрема у зв’язку з кризою з фентанілом, що викликає запитання щодо відповідності міжнародному праву та правилам ведення війни.
Як зазначає газета, ідея використати армію проти картелів активно лунала під час виборчої кампанії 2024 року. Пропозицію допустити американських військових до боротьби з картелями на території Мексики президент Клаудія Шейнбаум відхилила. Паралельно ЦРУ посилило секретні безпілотні польоти над Мексикою для виявлення лабораторій фентанілу (без застосування сили), а Північне командування США збільшило кількість розвідувальних польотів уздовж кордону; при цьому американські військові не заходять у повітряний простір Мексики.
На тлі посилення курсу глава Пентагону звільнив керівників юридичних служб видів військ, а в Сенаті затверджено нового генерального юрисконсульта Міноборони та керівника Офісу юридичного радника Мін’юсту — їхні висновки щодо меж застосування сили проти картелів можуть стати першим випробуванням.
