На Покровському напрямку українські бійці батальйону “Свобода” взяли в полон мешканця окупованої Херсонщини, якого росіяни відправили воювати після незаконного вироку. Про це повідомляє hromadske.
Павло Пшеничний служив у ЗСУ з 2018 року. Через місяць після підписання контракту був відправлений в зону проведення АТО. У 2019 році отримав поранення і повернувся додому на Херсонщину.
З початком повномасштабного вторгнення і окупації Каланчака росіяни незабаром прийшли до Павла Пшеничного.
“Буквально через два тижні прийшли. Сусіди їм розповіли, що я атошник. Там на початку росіян не було, були інших національностей, які навіть російською не розуміють. Тому було важко щось довести… Обшукали квартиру, забрали в мене посвідчення УБД, інвалідне свідоцтво і дві медалі. І щомісяця, як у них була ротація, кожного разу приходили нові – ну так, на “своїй хвилі” заходили, могли і вдарити, походити, подивитися, понатоптують по хат”, – розповів він.
Чоловік потрапив до окупаційних військ восени 2024 року. До цього Павло з дружиною працювали на літніх роботах у полях. На зароблені гроші планували оновити кухню. Наступного дня після завезення меблів до будинку прийшли окупанти.
“Приїхала поліція, сказали – тут недалеко була крадіжка, вкрали холодильника, якісь дрелі… А до нас вони приїхали, бо знають, що вчора нам щось привозили. Зайшли, бігом все оглянули. Потім пішли до підвального приміщення, у мене їх два. В перше глянули, відкриваю друге. Поки відкривав, чую: “О, знайшли, більше шукати не треба”. І витягли мішок коноплі, мовляв, це моє. Вийшли двоє понятих із машини… Ну і все, почалося слідство”, – сказав Павло.
У травні 2025 року росіяни збиралися засудити Павла до 12,5 років ув’язнення. У цей же час дали підписати папери. Коли Павло поставив підпис, увійшли працівники військкомату і забрали чоловіка.
8 червня Пшеничний опинився в пункті постійної дислокації росіян в Макіївці Донецької області. Слід зазначити, що в загоні Павла були переважно громадяни з окупованих територій – хтось за примусом, а хтось з власної волі. Самі ж росіяни займали вищі посади і часто не брали участі в бойових діях.
Навчанням майбутніх піхотинців займалися російські в’язні, які “відзначилися в боях”. Перед відправкою на “нуль” у Павла та інших солдатів забрали телефони. Потім з Макіївки повезли в Авдіївку. Тут і з’явилася можливість втекти. Разом з Павлом втік ще один солдат.
У підсумку вони потрапили до крайньої російської позиції. І вже тут їх затримали бійці батальйону “Свобода”. Павло та інший солдат відразу здалися в полон. Уже в розмові він поділився даними про позиції росіян.
