у результатах пошуку. Додайте InfoResist у Google
Нещодавні оцінки західних посадовців та експертів, оприлюднені агентством Bloomberg, зводяться до стриманого висновку: росії буде складно розпочати великий наступ у найближчі місяці.
Основна причина: втрати на фронті вже три місяці поспіль перевищують темпи набору найманців.
Досі москві вдавалося утримувати щомісячний набір так званих контрактників на рівні 30–40 тисяч осіб. Це дозволяло компенсувати втрати й підтримувати інтенсивність бойових дій. Але тепер ця модель дає збій. Для нас це не новина, адже системне зниження наступального потенціалу ворога – стратегія, яку системно реалізують Сили оборони.
Але важливо інше: цю тенденцію чітко побачили міжнародні партнери. Саме на її підставі вони тепер формують свої прогнози, дипломатичні підходи та оцінку реальної військової спроможності агресора. Британські джерела окремо звертають увагу на те, що через зростання втрат кремль дедалі активніше залучає іноземців.
Станом на сьогодні йдеться приблизно про 17 тисяч військових із Північної Кореї, Індії, Пакистану, Непалу, Куби, Нігерії та Сенегалу. Фактично на болотах формується транснаціональний рекрутинговий пул для латання фронтових «дірок». Але навіть це не перекриває поточних втрат.
Додатковий тиск створює економічна ситуація. «Контрактна модель» потребує великих виплат, бонусів і соціальних гарантій, а з економікою на болотах великі проблеми.
Якщо говорити про найболючіші поточні проблеми противника, то неможливо не згадати, що позбавлення доступу до супутникових систем зв’язку негативно вплинуло на здатність російських військ координувати дії. Силам оборони, як то кажуть, гріх не скористатися такою нагодою.
Загальна картина: ми бачимо ознаки системного уповільнення роботи військової машини агресора. Ця «пробуксовка» проявляється не лише на фронті, а й в економіці та у міжнародному вимірі. Ворог поступово втрачає не тільки людей і техніку, а й стратегічну ініціативу.
Так, це ще не фінал і не обвал завтра. Але це – тенденція, а в довгій війні на виснаження саме тенденції визначають результат. Факт того, що міжнародні партнери відкрито говорять про обмежені можливості росії, посилює українські позиції на переговорах і створює підґрунтя для жорсткішого політичного та економічного тиску на москву. Коли монстр починає втрачати м’язи, це стає видно всім, це сигнал: треба бити і добивати.
Ми ж продовжуємо робити свою роботу. День за днем, ніч за ніччю. Знижуємо наступальний потенціал противника, зберігаємо темп, посилюємо спроможності, масштабуємо успіх. Коли ми відчуваємо поступову зміну балансу, це надихає. Тримаймо стрій. Слава Україні!
