у результатах пошуку. Додайте InfoResist у Google
Жахлива зима під обстрілами – неймовірно довга і холодна. Але, тим не менш, у мене складається враження, що ця зима стане переломною для цієї війни.
У міністерство оборони України (нарешті!) прийшла команда молодих і розумних людей, які знають, що саме і як саме потрібно робити для перемоги. Одним з перших їхніх дій стало вимкнення супутникового зв’язку для ЗС РФ. Це колосальний успіх. Наступні вже заплановані кроки загрожують Росії не меншими втратами.
Російське просування на фронті сповільнилося до мінімальних значень і до відключення Старлінк. Без цієї системи зв’язку воно може і зовсім зупинитися. В управлінні РФ-військами зараз і справді хаос.
Та й війська ці сильнішими не стають: вже зараз ЗСУ вийшли на показник 30 тисяч убитих російських бойовиків на місяць, що вперше за війну не дозволяє Путіну нарощувати чисельність армії. Крім того, кількість бажаючих повоювати неухильно знижується. У грудні 25 року в Москві набрали в два рази менше найманців, ніж у грудні 24 року. Тобто навіть великими грошима заманити маргіналів в армію все складніше.
З грошима в Росії різко стало погано. Рішення Індії сильно скоротити або навіть зовсім відмовитися від закупівель російської нафти завдало Кремлю економічного удару величезної сили. Всього півтора року тому Росія отримувала від експорту нафти трильйон рублів на місяць. Зараз ледь набирається 300 мільярдів. З урахуванням інфляції це 250 колишніх мільярдів. Тобто падіння доходів – в чотири рази, а витрати не скоротилися, а зросли.
До речі, інфляція в РФ в січні теж злетіла в космос. Я завжди був (і продовжую бути) впевнений, що саме вона стане могильником режиму Путіна.
Ну і головне: дивлячись на все це стає ясно, що захопити Донбас силою російська армія не зможе. На це просто не вистачить ресурсів.
Коротше кажучи, хоча навколо темно і холодно, у мене є відчуття, що загальна ситуація розвивається в хорошому напрямку. Звичайно, попереду ще дуже багато всього поганого, ця огидна потворна конструкція в Москві так просто не впаде, але тим не менше: дивлюся я на те, що відбувається, і у мене виникає відчуття, що «екватор» ми вже пройшли.
