у результатах пошуку. Додайте InfoResist у Google
Західним країнам варто поставитися серйозно до статті президента РФ Володимира Путіна про “історичну єдність” росіян та українців. Про це пише аналітик Волтер Рассел Мід у статті для The Wall Street Journal.
За словами Міда, хоча політика російського президента часто непередбачувана, його “стратегічні цілі” залишаються незмінними. Це доводиться і в есе Путіна.
“Прагнення Путіна відновити могутність Росії вимагає підтвердження гегемонії Москви над Білоруссю і Україною”, – пише автор.
Правда, успішність дій Кремля щодо цих двох держав виявилася абсолютно різною. Тоді як Білорусі не вдалося вирватися з обіймів Москви, Україна виявилася більш “міцним горішком”, зазначає аналітик.
“Але “Північний потік-2″ невблаганно наближається до завершення, що послаблює вплив України на європейську політику. До того ж внутрішні чвари і неорганізованість не дозволяють Євросоюзу стати серйозним геополітичним гравцем. На тлі цього Путін дав зрозуміти, що буде терпляче, але невблаганно домагатися своїх стратегічних цілей за рахунок Києва”, – зазначає фахівець.
Зупинити Росію на цьому шляху Заходу поки не вдається, пише Мід.
За його словами, чіткої стратегії у відповідь на агресію РФ щодо сусідів досі немає, санкції так і не змусили Путіна змінити політику, а відсутність єдності з боку західних країн дала Кремлю можливість вільно просувати свої інтереси за кордоном – від Близького Сходу до М’янми – і тим самим також посилювати свої позиції всередині країни.
Втім, як пише автор статті, в цих процесах Путіну доводиться долати чимало перешкод. Наприклад, стан економіки не дозволяє Москві йти на занадто ризиковані кроки.
До того ж президенту досі не вдалося створити в Росії політичну організацію, яка б давала йому стільки ж контролю, скільки Комуністична партія Китаю дає Сі Цзіньпіну.
І хоча у зовнішній політиці Путін відчуває себе як “гігант серед гномів”, Україна йому досі не піддається, зазначає автор.
“Російських військ досі немає в Києві не через українську армію і не через все менший авторитет заходу. Причина полягає в тому, що Путін розуміє, що росіяни не схвалять жертви, на які доведеться йти, а хитка російська економіка не витримає витрат”, – пише МЗС.
У своїй статті Путін натякає, що якщо Україна припинить співпрацювати із Заходом і повернеться в сферу впливу Росії, та прийме її і не вимагатиме формального об’єднання. Час, цілком можливо, грає на руку Кремлю, вважає аналітик.
Він пише, що Україна поки не демонструє достатніх ознак перемоги над корупцією і стагнацією, які тримають її слабкою і бідною.
Зате країни ЄС продовжує трясти, західний світовий порядок і надалі підривається, а все більш сильне суперництво між Вашингтоном і Пекіном не тільки відволікає США, але і послаблює їх позиції щодо Росії.
“Якщо ці тенденції продовжаться, багато чого в світі зміниться, і зокрема це може бути і політичний баланс між проросійськими і антиросійськими силами в Україні”, – констатує аналітик.
- Володимир Зеленський зазначив, що на написання статті Путін мав би витратити чимало часу, хоча президент Росії стверджує, що йому не вистачає часу для проведення особистої зустрічі.
- Путін пояснив, чому написав статтю.
